Дитячий плач може занурити батьків у безліч різних станів: одні впадають у лють і їм хочеться, щоб це негайно припинилося, інші - відчувають провину через те, що їх дитина нещасна, треті, навпаки, переймаються співчуттям і ніжністю. Плач для дітей від 2 до 4 років - це важливий інструмент вираження емоцій. Їм не обов'язково сумно - вони можуть злитися, боятися, ображатися, гніватися, хвилюватися або навіть занадто сильно радіти. І все це вони висловлюють плачем. І часто на питання батьків «Що сталося?» Трирічна дитина не може дати чітку відповідь і продовжує плакати. Вона і справді не знає, що за буря твориться у неї всередині.

Отже, а які ж фрази потрібні?
Найголовніше - видихнути. Зрозуміло, що батьки можуть бути втомленими, а плач - зводити з розуму. Якщо почати роздратовано намагатися зобразити позитивну підтримку, нічого доброго не вийде, дитина почне плакати ще дужче. Тому потрібно хоча б постаратися зробити кілька глибоких вдихів, проаналізувати, на що саме ви гніваєтеся зараз (швидше за все, це не дитина, а проблеми на роботі / сварка з партнером / рахунки / будь-які дорослі неприємності) і спробувати це відкинути. Це жахливо складно, але ж можна просто спробувати! А потім сказати:

«Давай я допоможу тобі! Хочеш, спробуємо разом? »
Навіть якщо дитина продовжує кричати «Я сама!», Для неї важливо відчувати вашу підтримку і розуміти, що в разі невдачі ви зможете їй допомогти.

«Я бачу, тобі складно»
Таким чином ми даємо дитині зрозуміти, що її крик про допомогу почули.

«Я розумію, що ти засмучена / розгнівана / боїшся / так сильно радієш - це нормально!»
Називаючи емоцію ви допомагаєте дитині її усвідомити. Тепер вона не просто безцільно кричить, а висловлює певний душевний стан.

«Це було дуже неприємно / сумно / прикро, я розумію!»
Показуючи дитині, що ми зрозуміли, про яку хвилюючу подію йдеться, ми допомагаємо їй самій усвідомити, що саме так її засмутило / схвилювало.

«Давай-но відпочинемо»
Іноді потрібно просто відвести дитину в спокійне місце і дати їй можливість заспокоїтися. Діти часто втомлюються від гучних звуків, натовпу, вони можуть перезбуджуватися від надлишку вражень. Тут краще відійти в тихе місце, подихати, заспокоїтися - і можна знову вирушати грати.

"Я з тобою"
Дитина повинна зрозуміти, що її плач не відштовхує батьків, а, навпаки, заклик про допомогу почутий. Можна взяти дитину за руку або обійняти її - якщо вона не дуже розлючена.

«Хочеш, я допоможу тобі / спробуємо ще раз разом?»
Часто дитині, яка ридає від фрустрації, потрібні три речі: допомога, невелика перерва, щоб перезавантажитися, і можливість спробувати зробити самому те, що не вийшло, знову. Запитуючи їх, чи потрібна їм допомога, ми допомагаємо їм відчувати себе потрібними і важливими.

«Я бачу, що ти засмучена, але не розумію, чому. Ти можеш допомогти мені зрозуміти? »
Дитина зрозуміє, що її не просять замовкнути, а готові слухати - так їй буде простіше заспокоїтися і спробувати сформулювати проблему.

«Давай разом подумаємо, що робити»
Адже ми хочемо навчити дитину спокійно знаходити вихід із ситуації? Це означає, що ми спочатку повинні їй в цьому допомагати. Підхід «нехай сама розбирається» використовувати поки занадто рано.

«Ти моя хороша / я люблю тебе»
Це буває дуже складно вимовити, особливо, коли дитина кричить в сотий раз за ранок, і у батьків вже око смикається. Тут головне усвідомити: вона не навмисне. Вона не намагається вивести нас з себе, вона дійсно просто не вміє поки контролювати і регулювати свої емоції. Ми ж не сердимося і не кричимо на дорослого, який не вміє грати на фортепіано або водити машину? Всьому цьому можна навчитися - як і регуляції емоцій. Тому кожен раз, почувши дитячий плач, повторюємо про себе «вона не навмисне, вона не навмисне, просто їй складно, вона маленька і поки не вміє справлятися з емоціями». Навіть якщо це допоможе не зірватися в одному випадку з десяти - буде добре!