Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №264 Харківської міської ради"

 





Сестра медична старша радить, консультує, інформує

Колотій Людмила Михайлівна

                            графік прийому батьків:  вівторок 09.00-12.00

                                                               четвер    09.00-12.00                                               

Чи варто боятися щеплень?

Інфекційні захворювання з давніх часів були великим лихом для людства. Епідемії частіше забирали життя людей і у більших кількостях, ніж війни та стихійні лиха.


Термін інфекції означає проникнення в організм людини мікроорганізму, який може викликати захворювання.

Протягом багатьох століть лікарі та вчені говорять про необхідність не скільки лікувати, а скільки попереджати захворювання.

Але людство навіть не могло уявити ті успіхи , які забезпечують профілактичні щеплення. Завдяки вакцинації у світі врятували мільйони людських життів.

Інфекції, що мали широке розповсюдження, стали керованими.Щоб з'ясувати, чи потрібна сьогодні вакцинація, що вона дала людству, необхідно відповісти натри головні питання:

- Які жертви приносило людство на алтар інфекційних захворювань до введення вакцин?
- Що ми маємо сьогодні з інфекційних хвороб?
- Що чекає людство у випадку відсутності вакцинації?

Найбільш демонстративний досвід боротьби із натуральною віспою - інфекцією, що забрала життя багатьох людей. Так у Європі в ХУІІ ст. тільки від віспи померло 60 і млн. людей. Ті що вижили, залишились жити із тяжкими |ускладненнями, що призвели до повної втрати і працездатності.

І тільки завдяки вакцинації у всьому світі в ' 80-х роках ліквідовано натуральну віспу. Яскравим прикладом ефективності вакцинації являється також щеплення проти дифтерії. В довакцинальний період в нашій країні хворіло дифтерією від 40 до 80 тис. дітей щорічно. Смертність складала майже 50%, тобто помирала кожна друга захворіла дитина.

В 1932 р. розпочато масову імунізацію проти захворювання і вже в 50-х роках XX ст. захворюваність знизилась в 6 разів і продовжувала знижуватися.

У 80-х роках з'явилася інформація, що вже все добре і щеплення скоріше не потрібні, ніж корисні. Лікарі-педіатри скоротили кількість щеплень, батьки відмовлялися від вакцинації дітей, дорослих майже не щеплювали, але наслідки не заставили себе довго чекати.

В 1991 р. захворюваність дифтерією виросла в 50 разів, було зареєстровано понад 17 тис випадків захворювання, із них 3 тис. серед дітей. Згідно даних ВООЗ в Україні від дифтерії помирає 10%захворівших.

Щоб зупинити епідемію дифтерії, почали знову масову імунізацію дорослих і проводили додаткові щеплення дітям. І тільки завдяки таким діям захворюваність на дифтерію не реєструвалася. Останній випадок носійства збудника дифтерії зареєстрований в районі в 1998 р.
Отже, якщо припинити проведення щеплень проти дифтерії, то захворювання знову підійме голову, відомо з якими наслідками, із сотнями смертельних випадків.

Не менш вагомо вплинула імунізація на захворюваність такою небезпечною інфекцією, як правець, який відомий людству понад 2500 років. Правець протягом всієї історії був постійним і незмінним супутником війн.

Але виникав він не тільки внаслідок військового травматизму, а й в мирний час - ця інфекція забирала тисячі людських життів. Перебіг хвороби надзвичайно тяжкий, і кожен другий помирав. Лише вакцинація дозволила перемогти цю небезпечну хворобу, щорічно зберігає життя більш ніж 500 тис. людей і є надійним методом попередження цього захворювання. Тому тільки некомпетентні люди можуть заперечувати необхідність щеплень.
Кір - це інфекція, яка до 60 років минулого століття була однією із найбільш розповсюджених у Європі. Протягом життя майже кожен хворів на кір.
В Україні протягом 15 років з початку XX ст. від кору померло близько 500 тис. дітей. Причиною смерті були ускладнення у вигляді пневмонії. З початку введення вакцинації проти кору в Україні пройшло понад 50 років, за цей час захворюваність зменшилась в 100 разів.

Знову ситуація склалася як і з дифтерією: байдужість батьків і лікарів, недоліки в проведенні вакцинації і навіть рекомендації, що щеплення можна не проводити - результат не змусив себе довго чекати - в 2001 р. захворюваність зросла у 20 разів, а в 2006 р. - ще більше.
Ще одна інфекція, доцільність щеплень проти якої важко заперечувати, це кашлюк - бактеріальна інфекція з крапельним шляхом передачі. Кашлюк особливо небезпечний для дітей віком до 2-х років. По рівню захворюваності кашлюк поступався лише кору. Захворюваність в Україні в довакцинальний період складала понад 100 тис. дітей в рік.
Поліомієліт або дитячий параліч - тяжке інфекційне захворювання, що супроводжується ураженням нервової системи і розвитку паралічу.

Україна в складі Європейського регіону отримала статус території, вільної від поліомієліту. Але ВООЗ не відмінила вакцинацію, що пов'язано з циркуляцією збудника в інших регіонах світу і збереження небезпеки захворювання. В минулому році спалах захворювання на поліомієліт зареєстрований в Тад^икістані, де захворіло на паралітичний поліомієліт кілька сотень дітей.

Яскравим прикладом ефективності вакцинації є щеплення проти епідемічного паротиту (в народі "свинка"). В 90-х роках в Україні в зв' язку з недостатньою кількістю отриманої вакцини не всі діти отримали щеплення. В результаті рівень захворюваності зріс більш ніж в 10 разів, а знизився лише після введення додаткового щеплення дітям 6-річного віку.
І таких фактів дуже багато. Вже через рік після введення вакцинації показник захворюваності до того чи іншого захворювання знижується в 10, а кору -в 100 разів.

Це ще раз підтверджує, що найбільш ефективним засобом профілактики крапельних інфекцій є вакцинація.

З кожним роком в країні з'являється все більше вакцин багатокомпонентних, тобто коли за рахунок однієї інфекції діти захищаються від трьох і навіть шести інфекційних захворювань.

Згідно з наказом МОЗ України N9 48 від 3.02.2006 р. "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні" на сьогодні визначені 10 інфекцій, проти яких щеплення в Україні є обов'язковими, а саме: проти туберкульозу, гепатиту В, дифтерії, кашлюка, правця, кору, паротиту, краснухи, поліомієліту та гемофільної інфекції.

Всі вакцини, які включені до національного календаря профілактичних щеплень, закуповуються централізовано за кошти державного бюджету. 

В усьому світі дітям проводять щеплення. За даними ВООЗ зараз вакцинацією охоплено більше ніж 80% дітей світу. Жодна країна світу не відмовляється від імунопрофілактики, страхуючи себе від епідемій. Щеплення - необхідні. Відмовляючись робити дітям щеплення, батьки ризикують здоров"ям своїх малюків.

Немає більшої трагедії, ніж втрата життя дитини через хворобу, яку можна було б попередити простим щепленням.

 

 

 

 Раціональне харчування

Харчування є одним з найважливіших факторів, що забезпечують нормальний потік процесів росту і розвитку дитини, стійкість до впливу несприятливих умов, високий функціональний рівень провідних систем організму.

Раціональне харчування – це харчування здорових дітей, що повністю відповідають віковим фізіологічним потребам організму в основних речовинах і енергії.

Залежно від віку діти повинні щодня одержувати певну кількість енергії, живильних, мінеральних речовин і вітамінів.

Білки є життєво необхідними речовинами й мають особливе значення в харчуванні дітей. Насамперед це основний пластичний матеріал, що йде на побудову кліток, тканин, органів. Необхідні вони також для утворення ферментів, гормонів, гемоглобіну крові, вони формують з'єднання, які забезпечують імунітет. Білки беруть участь у процесах засвоєння жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів. Особливо велика їхня роль у засвоєнні організмом вітаміну С.

Жири є джерелом енергії, вони необхідні для побудови клітинних оболонок, беруть участь в обміні речовин, відіграють роль запасного живильного матеріалу, забезпечують засвоєння багатьох вітамінів. Найбільш легко засвоюються організмом молочні жири (вершкове масло, вершки, сметана), сутужніше - свинячий, баранячий, яловичий жир, тому їх не рекомендується використати в харчуванні дітей дошкільного віку. Варто уникати надлишкового споживання жирів, тому що це може привести до ожиріння.

Вуглеводи – головне джерело енергії, разом з білками й жирами вони беруть участь в обміні речовин. Більша частина харчового раціону дитини складається з вуглеводів, добова норма вуглеводів в 4 рази більше, ніж жиру і білка. Вуглеводи втримуються в продуктах рослинного походження - крупах, картоплі, овочах, фруктах. Багаті вуглеводами цукор, хліб, мед, цукерки. Надлишкова кількість вуглеводів легко перетворюється в жир і нерідко є однією із причин ожиріння, а надлишок солодощів сприяє розвитку карієсу зубів.

Мінеральні речовини, що входять до складу харчових продуктів, діляться на макроелементи, (кальцій, калій, фосфор, натрій, хлор) і мікроелементи (фтор, цинк, мідь, йод). Особливе значення в харчуванні дітей надається солям кальцію й фосфору, які формують кісткову й зубну тканини, входять до складу гормонів, беруть активну участь в обмінних процесах. Кальцію властиво протизапальна й антиалергічна дія.

Вітаміни відіграють роль каталізаторів в обмінних процесах, вони необхідні для росту й розвитку кліток, тканин. Вітаміни вводяться з їжею. Як правило, вони не синтезуються в організмі. Вітаміни діляться на 2 групи: жиророзчинні (А, D, Е, К) і водорозчинні (С, В).

Вода – необхідна складова частина раціону, вона входить до складу кліток і тканин, бере участь у процесах, що забезпечують життєдіяльність організму; з водою видаляються кінцеві продукти обміну. Вода в організм надходить із продуктами (особливо багато її втримується у свіжих фруктах і овочах), а також у вільному стані (чай, компот, суп). У добу кількість рідини, що надходить в організм дітей 3-7 років, повинне бути в межах 1,5-2 л. Потреба в рідині коливається залежно від сезону року, віку, індивідуальних особливостей дитини. Надлишкова кількість води не рекомендується, тому що це веде до перевантаження нирок, серця.